Партисипація в медицині: як знайти баланс

Партисипативна медицина: участь пацієнта у власному здоров’ї

У нашому суспільстві глибоко вкорінене переконання, що питаннями здоров’я мають опікуватися виключно лікарі. Це зручно — дозволяє перекласти всю відповідальність за самопочуття на “людей у білих халатах”, які “знають краще”.

Безсумнівно, такий підхід має свої переваги. Але водночас статистика щодо стану здоровʼя населення в Україні — вкрай тривожна. Понад половина дорослого населення має хронічні захворювання, а шанси прожити життя без діабету, гіпертонії чи “букету” метаболічних порушень — менше 30%.

Ці цифри стають ще менш оптимістичними, якщо врахувати загальний рівень стресу, якість харчування, екологію та відсутність культури профілактики. Адже більшість людей звертається до лікаря вже за наявності виражених симптомів — тобто на стадії загострення, яку цілком можна було б попередити за умов вчасної превентивної діагностики.

Нажаль, в нашій сучасній системі охорони здоровʼя ланка попередження захворювань практично відсутня. Профогляди — формальність, що збереглася з радянської моделі. І лише окремі лікарі свідомо наголошують на важливості профілактичних обстежень, особливо для тих, хто не має конкретних скарг.

4P-медицина. Чому важлива участь самої людини

Втім, слабка увага до превенції — це не лише українська реальність. У глобальному медичному дискурсі, в контексті цієї проблеми, вже давно говорять про 4P-підхід:

  • Predictive — прогнозування ризиків
  • Preventive — профілактика
  • Personalized — індивідуалізація підходу
  • Participatory — залучення самого пацієнта до процесу

І саме партисипація (тобто участь пацієнта) є ключовою умовою переходу від реактивної медицини до проактивної.

Ідея досить логічна: людина, яка більше залучена в контекст власного здоровʼя, здатна краще розуміти свій стан, вчасно реагувати на зміни й робити більш обґрунтовані запити до лікаря. Вона не “споживач послуг”, а рівноправний учасник, який усвідомлює і свою відповідальність у цьому процесі.

Але тут виникає дискусійне питання: наскільки глибокою має бути ця залученість?

Самостійно діагностувати хвороби в Гуглі, приймати БАДи без показань або копіювати чужі протоколи — не є здоровим проявом партисипації.  З іншого боку — повністю покладатися на медиків в умовах перевантаженої системи, фрагментарної комунікації й коротких прийомів — виявляється теж неефективно. Лікар зазвичай може оцінити лише окремий зріз ситуації, тоді як пацієнт — по-суті єдиний, хто має змогу спостерігати за власним самопочуттям 24/7 та фактично є найбільш зацікавленим учасником цього процесу.

У реальності: кожен шукає цей баланс для себе

Кожен із нас інтуїтивно шукає свій формат участі:

  • Хтось повністю покладається на лікаря й не ставить зайвих питань.
  • Інші — беруть на себе максимум відповідальності: ведуть власні таблиці з аналізами, читають наукові джерела та намагаються розібратися із схемами коригування різних станів.
  • Дехто все ще балансує між цими крайнощами — довіряє системі, але постійно відчуває нестачу контексту й суб’єктності.

Природнім відгуком на таке розбалансування  є стрімке зростання ринку нутріціологів, хелс-коучів та інших навколомедичних фахівців. Проте й ці спеціалісти не взмозі повністю задовольнити запит — через неоднорідність підходів, нестачу стандартів і насамперед обмежений ресурс.

Така ситуація далека від ідеалу. Але вона чітко демонструє тенденцію: люди хочуть бути проактивними та більш залученими у питання свого здоров’я. І головним драйвером стає усвідомлення: потім — буде пізно, боляче, дорого.

Очевидно, що така трансформація в нашому суспільстві ще не набуло значного масштабу, але і системної відповіді на цей запит — поки що немає.

Культура усвідомленості — як фундамент здорової нації

Очікувати системних змін від державної системи охорони здоровʼя — навряд чи варто найближчим часом. Але культура усвідомленості щодо власного здоровʼя розвиватиметься так чи інакше.

І якщо на цьому етапі дати людям у поміч зрозумілі й доступні інструменти, ми зможемо вибудувати систему превентивного піклування, яка базуватиметься на особистій відповідальності, а не лише на інституційних ініціативах.

Саме таку візію ми покладаємо в основу Vitametria

Ми не прагнемо замінити лікарів, але хочемо допомогти людям сформувати особистий контекст щодо власного здоров’я:

✔️ краще розуміти, як функціонує їхній організм

✔️ знати, на які показники та їх норми звернути увагу

✔️ відстежувати динаміку біомаркерів та своєчасно помічати ризики

✔️ звертатися до лікаря з чітким, інформованим запитом, що до того ж значно полегшить роботу фахівця

✔️ зменшити тривожність і повернути собі відчуття контролю

Адже здоров’я — це надто важливий аспект життя, щоб повністю його делегувати.

Scroll to Top